Що робити у разі радіаційної небезпеки: рекомендації Greenpeace

Рекомендації населенню на випадок можливого пошкодження Запорізької атомної електростанції та подальшого викиду радіоактивних речовин 

Консультативна група Greenpeace з питань радіаційного захисту

Онлайн-мапа SaveEcoBot, де можна відстежити рівень радіації в повітрі у режимі реального часу

Інфографіка з основними рекомендаціями, вільна для завантаження та поширення

Загальна інформація

Запорізьку атомну електростанцію в Україні було атаковано та захоплено російськими збройними силами та державною корпорацією "Росатом" 4 березня 2022 року. В результаті цієї безпрецедентної за своєю злочинністю події в історії ядерної енергетики безпека та захищеність шести реакторів і високоактивних ядерних відходів на території Запорізької АЕС були поставлені під серйозну загрозу. Як показало навмисне руйнування росіянами Каховської дамби 6 червня 2023 року, з точки зору їхніх дій можливими є абсолютно будь-які заходи щодо навмисного пошкодження комплексу Запорізької атомної електростанції. Існує цілий спектр сценаріїв розвитку подій, включаючи такі, що передбачають потенційні викиди радіоактивних речовин – деякі з них є суто теоретичними доти, доки вони не відбудуться, і якщо вони відбудуться взагалі. Народ України, особливо жителі Південної України, в тому числі ті, хто перебувають під російською військовою окупацією, живуть у цій реальності кожного дня. Це одна з багатьох причин, чому росіяни мають негайно припинити окупацію Запоріжжя, а всі збройні сили і персонал "Росатому" повинні залишити територію України. Допоки на російську сторону не здійснюється рішучого міжнародного тиску, в тому числі всеосяжних санкцій проти ядерної торгівлі з "Росатомом", на жаль, немає жодної перспективи того, що росіяни залишать незаконно захоплену територію України у найближчому майбутньому. Тому можливість значного радіоактивного викиду, спричиненого навмисними діями росіян, залишається. Враховуючи постійне погіршення умов на станції та незважаючи на рішучі зусилля українських працівників, що залишилися на робочих місцях, чим довше триватиме окупація на чолі з «Росатомом», тим вищими є ризики радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Ці рекомендації, підготовлені фахівцями Greenpeace з питань радіаційного захисту, мають на меті підтримати та доповнити існуючі в Україні державні інструкції та процедури відповідних органів України з планування та регулювання надзвичайних ситуацій. При підготовці цих матеріалів ми також прагнули не створювати зайвого і абсолютно необґрунтованого додаткового напруження і занепокоєння для населення України, яке і без того страждає в умовах війни.

Хоча шість реакторів Запорізької АЕС зупинені з вересня 2022 року, гаряче радіоактивне паливо всередині реакторних корпусів і басейнів для зберігання відпрацьованого ядерного палива все ще потребує охолодження, для чого необхідна охолоджувальна вода та електроенергія для роботи циркуляційних насосів. Тривалий період зупинки - понад один рік - означає, що залишкове тепло ядерного палива є менш інтенсивним у порівнянні з активно працюючим реактором. Якби реактори залишалися зупиненими, було б більше часу для втручання працівників, щоб спробувати уникнути пошкодження ядерного палива і радіоактивних викидів. Однак, дії росіян можуть або скоріш за все стануть на заваді такому втручанню. У разі руйнування водойми-охолоджувача Запорізької АЕС, в інших резервуарах, в теорії, все ще є достатньо води, щоб охолоджувати радіоактивне паливо протягом декількох місяців. Це вимагатиме втручання працівників станції. Однак, якщо ставок-охолоджувач буде навмисно зруйнований росіянами, таке втручання також може бути зірване.

У разі припинення подачі електроенергії на АЕС через електромережу, в наявності є дизель-генератори. Така ситуація є небезпечною, але безпосередньо не спричинить радіоактивного викиду. Знову ж таки, це залежатиме від втручання працівників, яке може бути блоковане російськими окупантами. З початку окупації станції російськими окупантами вже сім разів траплялося, що Запорізькій АЕС доводилося покладатися на дизель-генератори, для того, щоб забезпечити критично важливе охолодження.

У разі повної відсутності охолодження (електроенергії та/або охолоджувальної води, в тому числі від дизель-генераторів) басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива, до початку викиду радіоактивності все ще залишається час реакції, який може становити кілька днів. Протягом цих днів працівники станції можуть перезапустити функції охолодження за допомогою альтернативних резервних систем. Однак це не гарантовано, особливо через те, що російські війська можуть перешкодити таким життєво важливим заходам.

У ці критично важливі дні українська влада намагатиметься отримати максимально достовірну інформацію про те, що відбувається на АЕС та в її безпосередньому довкіллі, але через російську окупацію ця інформація вже зараз є обмеженою та засекреченою. Росатом і російські збройні сили зараз блокують доступ до передачі даних радіаційних замірів. Доступні лише дані, які надаються експертами місії МАГАТЕ на станції із затримкою у 2-4 дні.

У цих надзвичайно складних умовах населення України має слідкувати за офіційними каналами інформації, офіційною інформацією по радіо та через офіційні соціальні мережі, такі як Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Держатомрегулювання, ДНТЦ ЯРБ, Український гідрометеорологічний центр, місцеві органи влади, органи військового управління та поліція. Тільки вони можуть належним чином оцінити, що потрібно робити людям до і після можливого викиду радіоактивних речовин, ґрунтуючись на наявній інформації.

Викид із зупиненого ядерного реактора буде принципово відрізнятися від викиду на Чорнобильській АЕС у 1986 році та викидів з реакторів Фукусіма Дайічі. По-перше, короткоживучі ізотопи (такі як йод-131 і благородні гази) вже давно розпалися і не будуть вивільнені у будь-якій значній кількості. У порівнянні з Чорнобилем, у Запоріжжі виглядає малоймовірним вивільнення значної кількості плутонію, америцію або стронцію, оскільки вони менш летючі, аніж цезій, до того ж чорнобильський реактор та реактори на ЗАЕС різних типів. На жаль, існують сценарії, котрі зокрема пов'язані із серйозним пошкодженням басейнів зберігання відпрацьованого ядерного палива з сотнями тонн високорадіоактивного відпрацьованого палива, де можливі значні викиди цих та інших небезпечних радіонуклідів. Враховуючи минулі дії росіян, у тому числі руйнування Каховської греблі, всі варіанти спричинення серйозних радіологічних наслідків, попри будь-які раціональні та морально-етичні міркування, є можливими. За цих обставин роль українських служб із надзвичайних ситуацій та органів влади є критично важливою.

Оскільки запорізькі реактори зупинені вже протягом багатьох місяців, у ядерному паливі немає значної кількості короткоживучого радіоактивного йоду. Тому в разі ядерного викиду немає необхідності приймати таблетки йоду, щоб захистити щитовидну залозу від впливу радіоактивного йоду. Якби «Росатом» і російські збройні сили перезапустили один або кілька реакторів, йод знову почав би вироблятися. Але поки що цього не відбувається.

Враховуючи досвід Фукусіми, слід зазначити, що евакуація може мати негативні наслідки, якщо вона проводиться неорганізовано; наприклад, евакуація з лікарні може наразити на небезпеку пацієнтів. Крім того, самостійна евакуація під час радіоактивного викиду може наразити на небезпеку вас і вашу родину. Однак, як показало трагічне руйнування Каховської дамби, російський окупант не вжив жодних заходів для порятунку українців, які живуть під його тимчасовою окупацією, в тому числі й щодо евакуації. Отже, в таких умовах самостійна евакуація може бути єдиним варіантом порятунку життя.

У багатьох випадках сховатись від радіації у своєму помешканні чи будинку може захистити вас краще, ніж опинитися на вулиці у неналежний час у неналежному місці. Влада прийматиме рішення щодо заходів (наприклад, евакуації) відповідно до власної оцінки стану атомної електростанції, погодних умов (наприклад, напрямку вітру) і вашого місцезнаходження (чи прогнозується або відбувається викид радіації у вашому напрямку, виходячи з прогнозу погоди).

Greenpeace виступав із критикою органів влади, відповідальних за атомну енергетику Японії після ядерної катастрофи на АЕС Фукусіма у 2011 році, а також європейської влади після Чорнобильської катастрофи у 1986 році. Але у випадку з Україною сьогодні ми маємо всі підстави вважати, що найкращим джерелом інформації буде інформація, отримана від українських органів влади. Greenpeace буде здійснювати незалежний моніторинг ситуації.

Радіаційний захист в умовах війни та його наслідки

Кожен захід радіаційного захисту має бути зваженим з огляду на загрозу триваючої війни з російською федерацією і не наражати вас на небезпеку від вибухових речовин чи снарядів. Реагування на викид радіації має бути спрямоване на зменшення дестабілізації українського суспільства, яке і без того перебуває під величезним тиском.

Деякі заходи, які були б вжиті в мирний час, можуть бути неможливими або невиправданими під загрозою війни. Будь-яка оцінка безпеки має здійснюватися у більш широкому контексті загальних загроз для населення. Ефективний захист від радіації в умовах війни вимагає не тільки компетентного державного органу, але й здорового глузду кожної людини. 

Чим краще громадськість проінформована про ризики радіації до того, як відбудеться викид радіації, тим сильнішою буде готовність суспільства в цілому ефективно протистояти цій новій загрозі. Українське населення вразило весь світ демонстрацією своєї незламності під час війни, і цей дух має бути основою для подолання населенням цієї потенційної загрози.

Більше того, багато людей в Україні сьогодні мають життєво важливу роль у порятунку суспільства. Для них може бути виправдано отримати вищу дозу опромінення, ніж допустима для громадян, задля порятунку життя інших людей. Українська влада встановила ліміти для таких випадків.

Особливою проблемою є захист українського населення, яке проживає під російською окупацією. Багато заходів захисту, запроваджених українською владою, не зможуть їх досягти. Це ще одна причина, чому ця війна повинна закінчитися, а росіяни повинні поважати територіальну цілісність України.

Посилання:

Основні рекомендації для населення України:

На випадок аварії на Запорізькій атомній електростанції

Перше реакція у разі викиду радіоактивних речовин ( етап 1):

ЗНАЙДІТЬ
УКРИТТЯ

ЗНАХОДЬТЕСЯ
В УКРИТТІ

СЛІДКУЙТЕ
ЗА ОПОВІЩЕННЯМ
ВІД ВЛАДИ

а. Важливо пам’ятати при перших діях:

Радіоактивні речовини, що містяться у викидах із АЕС, можуть
осідати та забруднювати людей, котрі перебувають на відкритому
повітрі, споруди, джерела видобутку їжі, та води, худобу.

б. Що робити у першу чергу:

Наступні кроки: що робити у наступні дні після витоку (етап 2):

а. Важливо пам’ятати у наступні дні:

б. Що робити у наступні дні:

Наступні тижні та місяці (етап 3):

а. Важливо пам’ятати у наступні тижні та місяці

б. Що робити у наступні тижні та місяці

Нам слід утриматися від практичних рекомендацій щодо цього проміжку часу. По-перше, зважаючи на умови війни необхідно буде провести загальну оцінку ризиків. По-друге, місцеві громади у співпраці з відповідними органами безпеки мають розробити практичний план, який враховує всі аспекти безпеки. По-третє, при обґрунтуванні заходів необхідно зважати на індивідуальні та колективні аспекти.

Як підготуватися до гіпотетичного витоку радіації? 

No items found.
Контакти:

info.ukraine@greenpeace.org

Луція Сумегова - координаторка проєктів -lucia.sumegova@greenpeace.org 

Поліна Колодяжна - координаторка проєктів - pkolodia@greenpeace.org 

Дарина Рогачук- комунікаційна менеджерка - daryna.rogachuk@greenpeace.org
Made by MINOMO® Studio